Перший день у школі: як підготувати дитину психологічно?

Є певні події в житті, які надовго залишаються в пам'яті — перший день у школі точно один із них. Дитина починає важливий і досить тривалий період свого життя, батьки отримують нову зону відповідальності. І перше завдання дорослих — допомогти дитині зрозуміти, що саме на неї чекає, дати відчуття опори та показати як діяти, навіть якщо щось йде не за планом.

Чому перший день у школі часто стресовий?

Здається, що перший день у школі — це суцільне свято, початок нових пригод тощо. Але для першокласника це ціла система нових правил. Дитині потрібно одночасно адаптуватися до нового приміщення, великої кількості незнайомих людей, вчителя, розкладу, перерв, правил поведінки. Тим дітям, у яких не було досвіду дитячого садка прийдеться також звикати до того, що батьків не буде поруч тривалий час.
До цього абсолютно нового середовища додається також значне фізичне навантаження, що включає ранній підйом, дорогу до школи, тривале перебування в новому середовищі та велику кількість інформації.
Адаптаційний період у кожної дитини триває по-різному. Це залежить, наскільки вона загалом легко переносить зміни, чи соромиться нових людей і настільки звикла до домашнього режиму тощо.
Перше питання, яке зазвичай ставлять батьки після першого навчального дня — «Ну як тобі школа?». Проблема в тому, що дитина може не знати, що відповісти. Замість одного великого запитання спробуйте конкретніші. Наприклад, що сьогодні було найцікавішим, з ким сидів тощо. Але пам'ятайте, що перший день може дуже виснажити дитину. Іноді найкраща реакція — вечеря, спокійна гра, обійми та ранній сон.

Що потрібно навчити дитину першочергово? 

Для полегшення адаптаційного періоду дитини, варто спочатку навчити його наступного:

• залишатися без батьків протягом певного часу;
• звертатися по допомогу до іншого дорослого;
• чітко та зрозуміло висловлювати свої потреби;
• чекати своєї черги (в їдальні, туалеті тощо);
• слухати інструкції й виконувати настанови старших;
• керувати емоціями;
• пробувати ще раз, якщо щось не вийшло;
• взаємодіяти з іншими дітьми без залучення образливих слів, бійок тощо;
• приймати те, що не все відбувається за її бажанням.

Ці навички часто набагато більше впливають на комфорт першокласника, ніж уміння заздалегідь виконувати шкільні завдання. Оскільки в першому класі робиться не стільки акцент на здобуття нових знань, як на вміння соціалізуватися.

Як правильно говорити з дитиною про школу? 

Часом батьки, щоб підготувати дитину до навчального року намагаються надто активно переконувати дитину, що школа буде найкращим часом у їхньому житті. Подібні фрази точно мають на меті знизити рівень стресу та переживань дитини, але насправді навпаки можуть створити додатковий тиск. В результаті, коли дитина в перший день відчуває себе розгублено (що абсолютно нормально), то може подумати, що з нею щось не так. Краще говорити про школу чесно та спокійно. Це дозволить пояснити дитині, що її емоції нормальні, а труднощі треба вирішувати.
Є також інший підхід — залякування. Для того щоб мотивувати дитину бути самостійною, батьки можуть говорити дитині про те, що у школі їй ніхто не буде допомагати, що вчитель не мусить виконувати звичні обов'язки мами тощо. Такі фрази можуть здаватися способом підготувати дитину до реальності, але насправді формують образ школи як небезпечного місця.
Особливо не бажано використовувати школу як покарання. У результаті дитина може сприймати початок навчання не як новий етап розвитку, а як втрату свободи та місце постійного контролю.

Чому варто заздалегідь дитину познайомити з її навчальним закладом? 

Невідомість часто лякає сильніше за саму подію. Тому один із найкращих способів психологічної підготовки — зробити майбутнє середовище знайомим. Якщо є така можливість, то разом відвідайте школу до початку навчального року для того, щоб показати дитині наступне:

• клас, в якому вона буде навчатись;
• туалет, щоб дитина в момент стресу точно знала як туди пройти;
• де можна попити води;
• де залишатимуться речі;
• як взагалі виглядатиме шлях до школи.

Якщо школа дозволяє, то познайомте також дитину з учителем. Корисно навіть кілька разів пройти майбутній маршрут від дому до школи. Дитина поступово запам'ятає дорогу, а в перший день їй не доведеться одночасно переживати через школу та незнайомий шлях. Для сором'язливої дитини це особливо важливо.
Також можна залучити психологічні ігри. Замість тривалих пояснень запропонуйте дитині помінятися ролями. Сьогодні вона — вчитель, а мама чи тато — учень. І спробуйте розіграти типові ситуації — початок навчального дня, проведення уроку тощо.
Перед школою батьки іноді намагаються навчити дитину всього одразу: читати, писати, рахувати, сидіти рівно, швидко збирати портфель і самостійно виконувати завдання. Але першокласнику набагато корисніше мати базову побутову самостійність.
Наприклад, дитина повинна поступово вчитися:

• самостійно одягатися та роздягатися;
• складати речі;
• користуватися туалетом;
• відкривати пляшку з водою;
• їсти без постійної допомоги;
• знати свої речі.

Не потрібно вимагати ідеального виконання всього цього з першого разу. Але точно потрібно разом працювати для отримання постійних позитивних результатів.

Чого батькам точно не варто робити? 

Оскільки для дорослих школа — це вже давно пройдений етап життя, то батькам не завжди зрозуміло, наскільки це важливий час для їхньої дитини. Тому точно не варто робити наступне:

• порівнювати дитину з іншими;
• постійно говорити про оцінки;
• лякати школою;
• вимагати миттєвої адаптації;
• знецінювати емоції;
• робити з першого дня перевірку успішності.

Головне завдання батьків — дати дитині відчуття опори.

Висновок

Перший день у школі не повинен бути ідеальним. Дитина може хвилюватися, соромитися, заплакати, забути чиєсь ім'я, не одразу зрозуміти правила або ввечері заявити, що більше ніколи не хоче повертатися до школи. Тому важливо, щоб дитина відчувала максимальну підтримку від батьків та від навчального закладу. В “Discovery School” приділяється особлива увага саме для першокласників, оскільки тут розуміють наскільки це важливий період для дитини, який може значно вплинути на його ставлення до навчання загалом.