Норми розвитку мовлення дитини 2–5 років: чи є затримка

Що перевіряє тест

Тест охоплює сім сфер: словник, речення й граматику, вимову, слух та увагу до мови, розуміння, спілкування і мовне середовище. Ви обираєте вік дитини (2, 3, 4 або 5 років) і відповідаєте про те, як вона говорить із вами та з чужими. Для кількох питань пропонуємо перевірку з книжкою з картинками.

Тест враховує, що хлопчики часто починають говорити трохи пізніше за дівчаток. Тому для частини орієнтирів межі норми ширші.

• Словник
• Речення й граматика
• Вимова
• Слух і увага до мови
• Розуміння
• Спілкування
• Мовне середовище

Як читати результат

Орієнтири тесту: у 2 роки словник 50–300 слів і фрази з двох слів; у 3 роки речення з 3–5 слів; у 4 роки складні речення з «бо» і «коли»; у 5 років усі звуки вимовляються правильно, а розповідь складається з 5–6 речень. Це орієнтири, а не точні межі.

Для вимови допускається вікова варіативність: у 3 роки нормальні м’якшення й заміни шиплячих, у 4 з’являються ш, ж, ч, а до 5 років мають бути всі звуки. Окремо слід звернути увагу на слух: добрий слух — основа мовленнєвого розвитку, і настанова МОЗ радить перевіряти його, якщо є сумніви.

Коли звернутися до фахівця

За настановою МОЗ (адаптація Duodecim), привід для консультації логопеда: у 1–2 роки дитина не вимовляє слів і не намагається виразити думку; погано розуміє звернену мову; мова після другого року «скандована» або незрозуміла. У 3–4 роки — неправильна й незрозуміла мова, значні граматичні помилки, малий словник, труднощі з простими інструкціями, заїкання, що триває. У 5–6 років помилки вимови звуків (р, с, л, к) слід виправити до школи.

Загальний критерій у настанові простий: дітей, які відстають від ровесників, слід направляти до логопеда. Не чекайте, що «саме минеться», якщо вас це турбує.