Тест на залежність від гаджетів у дитини: звичка чи ризик

Що перевіряє тест

Проблема не в самому екрані, а в тому, скільки часу він забирає, коли використовується й що витісняє. Тест охоплює шість сфер: час і режим, контроль і зупинку, контент, сон і тіло, рух, гру і друзів, настрій і самопочуття.

«Ігровий розлад» — це медичний діагноз. За визначенням ВООЗ (МКХ-11), він включає послаблений контроль над грою, зростання її пріоритету над іншими справами та продовження гри попри негативні наслідки; зазвичай це проявляється не менш як 12 місяців. Діагноз ставить лише лікар, тест показує ризики, а не діагностує.

• Час і режим
• Контроль і зупинка
• Контент
• Сон і тіло
• Рух, гра, друзі
• Настрій і самопочуття

Як читати результат

Орієнтири ВООЗ (2019) для дітей до 5 років: до 1 року екрани не рекомендовані, у 1 рік — теж, у 2 роки — не більше години, у 3–4 роки — не більше години на день, чим менше, тим краще. МОЗ України, посилаючись на ВООЗ, для старших дітей радить не більше двох годин на день.

МОН радить тримати пристрої поза спальнею, вимикати їх за годину до сну й не користуватися ними за столом, а також домовлятися про ліміти заздалегідь. У тесті ці орієнтири використано для оцінки режиму, а ще враховано, чи дитина вимикає пристрій за домовленістю та чи може займати себе без екрана.

Коли звернутися до фахівця

Зверніться до психолога чи лікаря, якщо дитина втратила контроль над часом за екраном, залишила гуртки та друзів, постійно сидить уночі, її настрій різко залежить від доступу до пристрою, або вона використовує екран, щоб утекти від сильних емоцій. За визначенням ВООЗ, для діагнозу ігрового розладу важливі не години як такі, а втрата контролю й шкода для життя.

Тест дає «м’який детокс» на 8 тижнів, але якщо після кількох тижнів правил ситуація не змінюється, краще не розв’язувати її самостійно.